У перший тиждень The X Factor UK 2015 Джош Деніел тихо вийшов на сцену, майже непомічений. Без гучних жестів і драматичного вступу. Здавалося, це буде ще одне звичайне прослуховування. Але вже з перших нот стало зрозуміло, що цей момент буде іншим.
Джош обрав пісню Jealous і заспівав її так, ніби звертався до когось, кого любив. Він не намагався вразити вокально чи створити гучні моменти. Його голос був простим, стриманим і болісно щирим. Це виглядало не як виступ, а як сповідь.
Перед виконанням Джош пояснив, що пісня присвячена його найкращому другові Томасу Вуллі, який помер у 2013 році у віці лише 18 років. Він розповів, що сприймає слова інакше — не як злість, а як тиху заздрість, що його друг перейшов у краще місце й нарешті знайшов спокій. Це пояснення змінило значення кожного слова.
У міру того як пісня звучала, зал повністю завмер. Жодних реакцій, жодних переривань — лише тиша. Навіть Саймон Коуелл, відомий умінням контролювати емоції, не зміг їх приховати. Сльози котилися його обличчям. Пізніше Саймон зізнався, що виступ нагадав йому про матір Джулі, яка померла лише кілька місяців тому.
Коли Джош закінчив, настала коротка пауза, ніби ніхто не знав, що робити далі. Потім глядачі підвелися. Він отримав три «так» і пройшов далі, але це здавалося другорядним. Головним була щирість у залі — спільний біль, тиха підтримка — і причина, чому це прослуховування досі згадують як один із найемоційніших моментів в історії шоу.
